Каньє Вест (справжнє ім’я Каньє Омарі Вест) є одним із найвпливовіших, креативних і контроверсійних фігур у музичній індустрії. Талант та амбіції Веста зробили його одним із найпомітніших музикантів та продюсерів сучасності.
Канье народився сім’ї, де мати, Донда Вест, була професійним викладачем, а батько, Рей Вест, працював фотожурналістом. Його батьки розлучилися, коли йому було три роки, і Каньє залишився жити з матір’ю. Ранні роки він провів у Чикаго, де відвідував різні школи та виявляв інтерес до мистецтва та музики.
Його музичні амбіції почали прорізатися у ранньому віці, коли він почав писати вірші та виявляти інтерес до продюсування музики. Його пристрасть до музики стала його головним мотивом, тому в 1997 році, після закінчення школи та вступу до університету, він кинув навчання та повністю присвятив себе постійній кар’єрі музиканта.
Перші кроки Веста в музичній індустрії були пов’язані з його роботою як продюсера. Він створював біти у невеликих студіях у Чикаго для місцевих хіп-хоп виконавців. Його талант і старанна робота привернули увагу, і він досить швидко став відомою фігурою у музичному ком’юніті.
Один із перших великих успіхів Каньє як продюсера — його робота над альбомом The Blueprint репера Zay-Z, який вийшов у 2001 році. Його унікальний стиль та інноваційний підхід до продюсування привернули увагу багатьох і зробили його одним із найпопулярніших продюсерів в індустрії, а альбом визнали класикою хіп-хопу, і в цьому є вагома заслуга саме Веста.
2004 року Каньє випустив свій дебютний альбом The College Dropout на лейблі Roc-A-Fella Records, для артистів якого до цього працював продюсером. Альбом дебютував на другому рядку Billboard 200, розійшовся більш ніж половиною мільярда копій за перший тиждень, був визнаний одним із найзначніших релізів десятиліття і приніс реперу 10 номінацій на «Греммі» — на премії 2005 року він взяв статуетки за найкращий реп-альбом, найкращу реп-пісню (Jesus Walks) та найкраще спільне реп-виконання (Slow Jamz).
У тому ж 2004-му Каньє вирішив запустити власний лейбл G.O.O.D. Music.
Наступні альбоми Веста Late Registration (2005), Graduation (2007) та 808s & Heartbreak (2008) стали не менш успішними в комерційному плані, показуючи високі результати з продажу альбомів на тлі загального падіння кількості продажів у інших артистів, а також отримали високі бали критиків. Каньє остаточно затвердив статус як провідного виконавця у промисловості.
Ще однією особливістю релізів Graduation та 808s & Heartbreak стали експерименти зі звучанням: якщо в першому репер зробив акцент на суміші репу з електронікою, фолком та елементами кантрі, то 808s & Heartbreak істотно відрізнявся від канонічного розуміння реп-музики того часу і відносився скоріше до жанрів електро та синті-попа. Каньє не лише показував свою майстерність як продюсера та бажання експериментувати, а й ламав рамки стереотипного на той час гангста-репу.
2010 став по-справжньому переломним не тільки в кар’єрі репера, але і в хіп-хоп індустрії в цілому. Каньє випустив п’ятий студійний альбом My Beautiful Dark Twisted Fantasy, який критики та слухачі досі вважають головним лонгплеєм у його кар’єрі. Над альбомом Вест працював із цілою групою абсолютно різних артистів: Jay-Z, Kid Cudi, Pusha T, Q-Tip та RZA (Wu-Tang Clan), Ріанною, Rick Ross, Нікі Мінаж та Джастіном Верноном із гурту Bon Iver, кожен із яких зробив свій внесок у проєкт.
My Beautiful Dark Twisted Fantasy розійшовся тиражем у півмільйона копій за перший тиждень, очолив буквально кожен чарт після релізу, включаючи шість рейтингів Billboard одночасно, а також увійшов до списків найкращих альбомів року. Пізніше, 2012-го, видання Rolling Stone також внесло My Beautiful Dark Twisted Fantasy до списку 500 найбільших альбомів усіх часів. На 54-й премії «Греммі» Вест забрав кілька статуеток, серед яких перемога за найкращий реп-альбом, найкраще реп-виконання та найкращу реп-пісню. При цьому організаторів музичної премії масово розкритикували (як глядачі, так і критики) за відсутність My Beautiful Dark Twisted Fantasy у головній номінації «Альбом року».
Окремої уваги заслуговує підхід Кані Веста до візуального супроводу лонгплею — п’ять різних обкладинок релізу створив художник Джордж Кондо, а для одного з головних синглів Runaway репер зняв цілий короткометражний фільм.
У 2011 році Каньє та Jay-Z представили спільний альбом Watch the Throne з такими хітами як Niggas in Paris, No Church in the Wild та Who Gon Stop Me, а потім вирушили у великий тур на підтримку релізу.
Шостим альбомом Yeezus, що вийшов у 2013 році, Каньє Вест явно хотів розірвати усі звичні музичній індустрії шаблони. Над релізом репер працював із продюсером Ріком Рубіном, а в музичній частині об’єднав елементи індастріалу, нойзу та дріллу зі швидкою та агресивною читкою. Yeezus став шостим альбомом Уеста, що стартував з першого рядка Billboard 200, а для туру The Yeezus Tour в якості запрошеного гостя виступив Кендрік Ламар.
У 2014 році Каньє показав світу, що його творчість не обмежується лише музикою і запустив у колаборації з adidas спільний бренд одягу Yeezy. Вже 2015-го Вест дебютував як дизайнер на Нью-Йоркському тижні моди. До речі, того ж року університет Чикаго надав реперу почесний ступінь доктора мистецтв.
У 2016 році Вест представив ексклюзивно на стрімінгу Tidal новий альбом The Life of Pablo, який напередодні релізу змінив понад чотири назви. Незабаром робота вийшла масово на решті платформ. Після The Life of Pablo репер пішов у невелику музичну паузу, повернувшись лише 2018 року з альбомом Kids See Ghosts, записаним разом із Kid Cudi.
Наступні 6 років у кар’єрі Веста впевнено можна назвати найбільш непередбачуваними та хаотичними. Релізи альбомів Jesus Is King, Donda та Donda 2 стали подіями, які привернули величезну увагу публіки та викликали масу обговорень та суперечок у музичному світі.
У Jesus Is King 2019 року Каньє кардинально змінив свій образ та стиль. Він став першим лонгплеєм репера, орієнтованим на госпел та християнську тематику. Ідея Jesus Is King народилася з віри Каньє в християнство, яке сильно вплинуло на його життя та творчість. В альбомі він звертався до тем порятунку та благодаті, створюючи музику, яка відрізнялася від його попередніх робіт за стилем та змістом. Думка публіки щодо релізу суттєво розділилася, але, попри це, серія його щотижневих недільних виступів Sunday Service за участі церковного хору мала великий успіх.
Наступна робота Каньє Веста Donda — це альбом, мова про який йшла задовго до його фактичного релізу. Названий на честь матері Каньє, Донди Вест, яка померла у 2007 році, альбом обіцяв бути одним з найбільш особистих та потужних проєктів артиста. Але шлях до релізу Donda став дуже довгим і заплутаним. Вест багаторазово анонсував та відкладав реліз, публікуючи загадкові тизери та проводячи низку публічних заходів, включно з прослуховуваннями альбому у різних містах. Зрештою Donda побачив світ у серпні 2021 року. Альбом був складений з різноманітних треків, що розкривають широкий спектр емоцій та тем, включно зі спогадами про маму Донду, релігійними мотивами, а також темами кохання, сім’ї та особистого зростання. Як і Jesus Is King, Donda викликав змішані реакції у слухачів та критиків. Деякі були вражені силою та емоційною глибиною альбому, тоді як інші критикували його за нерівний характер, довжину та велику кількість «сирого» матеріалу.
Donda 2 (2022) став продовженням історії, проте його шлях був ще складнішим. Насамперед Вест вирішив випустити альбом ексклюзивно через фізичні плеєри та мобільний додаток Stem Player, замість традиційних стримінгових платформ. Це рішення викликало багато суперечок та обговорень у музичній індустрії: деякі шанувальники підтримали ідею інноваційного підходу до релізу музики, тоді як інші висловили невдоволення через незручність та обмеження використання цього додатку. Проте незабаром Donda 2 все ж таки став вийшов і на стримінгах, але, знову ж таки, отримав досить неоднозначні відгуки.
Описуючи особистість Каньє Веста, не можна не згадати про його контроверсійність. Канье неодноразово був у центрі уваги через свої різкі, спірні та зухвалі висловлювання і публічні виступи. Так, наприклад, у 2020 році репер балотувався в президенти США, але незабаром все ж таки зіскочив з перегонів, а у 2022 і 2023 роках потрапив у безліч скандалів через свої антисемітські висловлювання і твіти — вони ж призвели до розірвання контракту з багатьма брендами, включаючи дев’ятирічну співпрацю з adidas.
Подібна поведінка Веста пов’язана з діагностованим у нього біполярним розладом, про який він вперше публічно розповів у 2018 році, випускаючи восьмий студійний альбом Ye.
Попри це Каньє Вест — не просто музикант, а й художник, візіонер і культурна ікона свого покоління. Його вплив на музичну індустрію та попкультуру загалом важко переоцінити, а його творчість залишається актуальною з початку 2000-х і до сьогодні.
