AC/DC — легендарний австралійський рок-гурт, заснований у Сіднеї 1973 року братами Малкольмом та Ангусом Янгами. За свою історію музиканти змогли не лише залишити слід у рок-музиці, а й суттєво вплинули на формування жанрів хеві-металу та хард-року. А ще стали одним із найпродаваніших рок-гуртів із більш ніж 250 мільйонами проданих копій своїх альбомів.
Брати Янг з дитинства цікавилися рок-музикою, бо росли у родині музикантів. У 1973 році вони об’єдналися з бас-гітаристом Ларрі Ваном і вокалістом Дейвом Евансом для створення повного складу AC/DC — назва групи відсилає до міток на електроприладах, що позначають змінний і постійний струм.
Перший виступ у сформованому складі рокери відіграли того ж року в невеликому сіднейському барі, виконавши кавери на хіти The Beatles та Rolling Stones. Але невдовзі склад гурту неодноразово змінювався, а 1974-го до них приєднався легендарний вокаліст Бон Скотт.
У 1975 році AC/DC випустили дебютний студійний альбом High Voltage, який одразу ж приніс групі успіх та популярність. За ним йшли лонгплеї T.N.T. (1975) і Dirty Deeds Done Dirt Cheap (1976), які лише зміцнили становище гурту на світовій (а особливо на британській) рок-сцені.
Але справжнім комерційним успіхом для AC/DC став альбом Highway to Hell, який вийшов 1979 року. Він не тільки подарував світу нестаріючі хіти на кшталт головного Highway to Hell і Girls Got Rhytm, але й став першим у дискографії гурту, що увійшов до топ-10 музичних чартів Великобританії та США. Пізніше журнал Classic Rock вніс його до списку 100 найкращих альбомів усіх часів.
1980 року трагічно загинув Бон Скотт: повертаючись з вечірки, він ліг спати в машині, де на ранок його знайшли мертвим. Спочатку причиною смерті назвали переохолодження, але потім фахівці офіційно заявили, що вокаліст загинув від алкогольної інтоксикації.
Після смерті перед AC/DC стояв тяжкий вибір — завершити діяльність групи чи продовжити. І вони обрали другий пункт, запросивши до групи нового вокаліста Браяна Джонсона. Їх першим спільним альбомом був Back in Black (1980) — реліз очолив безліч чартів по всьому світу, мав великий успіх і став одним з найпродаваніших альбомів в музичній історії.
У наступні роки AC/DC продовжували творчу діяльність, випустивши успішні альбоми For Those About to Rock We Salute You (1981), Flick of the Switch (1983), Blow Up Your Video (1988), The Razors Edge (1990) та Stiff Upper Lip (2000). Гурт не лише утримував свій статус великих рок-виконавців, а й завоював нове покоління шанувальників.
2003 року AC/DC внесли до Зали слави рок-н-ролу. Але навіть після такого історичного досягнення музиканти не планували зупинятися — у наступні 11 років вони представили альбоми Black Ice (2008) та Rock or Bust (2014). Останній на цей момент лонгплей групи, Power Up, вийшов 2020-го.
Розповідаючи історію AC/DC, не можна не згадати їхню візитівку, співзасновника, соло-гітариста та автора пісень Ангуса Янга. Його образ ексцентричного хлопця у шкільній формі міцно закріпився протягом усього існування групи. Чого тільки вартий фірмовий прийом Ангуса під назвою «спазм», придуманий ним після падіння на одному з концертів: під час коронного трюку Янг падав на сцену, імітував спазми і робив різні крутки, продовжуючи грати на гітарі. За свій особливий образ та музичну майстерність у 2003 та 2011 роках журнал Rolling Stone вніс Ангуса Янга до списку 100 найвидатніших гітаристів усіх часів.
Малкольм Янг помер у 2017 році, через три роки після того, як покинув гурт через прогресуючу деменцію, проблеми з пам’яттю та розумовою активністю. Його замінив племінник Стіві Янг.
